Здравствуйте, Гость  / Регистрация  / Вход  / Facebook
                                   Вторник, 25.06.2019, 12:42
Главная страница     Местные новости     Обзор прессы     Доска объявлений     Городская справка     Фотоальбом     Городской Форум
Наш край     О городе и горожанах     Городская Афиша     Каталог сайтов     О проекте     Обратная связь 
Прогноз погоды
Online-Опрос
Как давно Вы были в Могилёве-Подольском?
Всего ответов: 873
Гостям города
  • Туристические агентства
  • Достопримечательности
  • Расписание автобусов
  • Расписание поездов
  • Карта города
  • Гостиницы
  • Музеи
  • Курсы валют
    онлайн курс валют
    banker.ua
    Реклама на сайте
    Здесь может быть ваша реклама
    / подробнее ...
    География посетителей

    Flag Counter
    Сейчас на сайте
    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Вход на сайт
    / авторизация
    О ГОРОДЕ И ГОРОЖАНАХ
    Главная страницаО городе и горожанахТворчество земляков
    Мартынова (Данчак) Надежда Васильевна
    У полі вітер віє – козаки лежать

    Правдивое историческое событие, бой казаков с красноармейцами, которое произошло под селом Кукавка в начале 20-го века

    Квітуча та багата Українська земля,
    Бог дав таку масляну землю,
    На ній пшениця, жито колосяться,
    Душу щастям зігрівають, співати заставляють.

    Там вільні козаки, трудолюбиві і правдиві,
    Української землі сини,
    Злиденного і обігріють, хліб дадуть.
    Дорогу вкажуть.

    В них руки роботящі і голові тямущі,
    Широка українська та душа.
    Моральність, честь, порядність,
    Та святість у крові, бо в Бога віра там була,

    Весілля грали і так радісно, душевно там співали,
    Раділи щастя буде вічно.
    Але в холодному краю, спокою вже не мали,
    Підбурили народ примарою одвіку.

    Смуту в душу запустили,
    Пішов розбрат, розбій, переворот
    Життя перевернулося на оборот,
    До влади вдерся “чорт”.

    Все закрутилося так замело,
    Із цепі зірвалося, заколотилося,
    Безумством віддалося,
    І в прірву кинуло народ.

    Брат на брата, син на батька,
    Мати кинула дитя,
    Голод, смерть, розруха.
    Темні сили вирвалися із небуття.

    І пішов народ страждати,
    Та за кого кров свою ту проливати?
    За ту купку крикунів,
    Маразматиків і дикунів.

    Так порушилась гармонія життя,
    І щасливе, тепле, світле майбуття.
    Все у прірві крутиться, у вирі,
    Стогін, плач і регіт страшної химери .

    Позбирались козаки, із отаманом,
    Чесний говір про життя вели,
    Треба захиститися від “чуми”.
    Їхнього не треба, а свого не віддамо.

    Сотня є штиків із усіх дворів,
    На світанку чути крики і гомін,
    Вилетіли козаки назустріч ”чумі”,
    В страшній битві зійшлися вони.

    Плач та крик стоїть у рідній стороні,
    Що ви хлопці, діти рідної землі,
    Тут не поділили, голови скосили,
    Сиротами сім’ї залишили.

    Стоїть хрест у чистім полі,
    Там де голови лежать,
    Вітер виє, а пшениця колоситься, тай до землі клониться.
    Птах у висоті літає і на землю з сумом поглядає.


    назад


     
    "Могилев-Подольский Online" - Первый информационный Интернет-портал полностью посвящённый старинному украинскому городу Могилёву-Подольскому и его жителям.

    Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца
    mogpod@gmail.com

    Все права защищены  © 2003-2019